-
Початок війни
Між Гоміньданом і китайськими комуністами почали виникати розбіжності. Найважливішою їх причиною стала стратегія комуністів, що викликала невдоволення серед населення і суперечила прагненню гоміньданівців до відновлення стабільності в країні.
Як наслідок, в квітні 1927 року Чан Кайши, побоюючись можливого захоплення влади комуністами, розірвав зв'язки з КПК, а також відмовився від присутності на території Китаю військових радників з СРСР. -
Period: to
Перший етап
Влітку 1926 року частини китайської Національно-революційної армії (НРА) на чолі з Чан Кайши виступили у військовий похід в Північний Китай (згодом увійшов в історію як Північний похід). Чан Кайши мав намір покінчити з клікою бейянських мілітаристів, що панувала в північних і північно-східних районах Китаю, а по-друге — звільнити від іноземців так звані «відкриті» порти, в яких раніше їм було дозволено вести торгівлю.
[https://warspot.ru/1039-10-faktov-o-grazhdanskoy-voyne-v-kitae] -
Шанхайська різанина
Тривали масові арешти комуністів на території Китаю: були розгромлені комуністичні організації в містах Нанкін, Ханчжоу, Нінбо, Аньцін, Фучжоу. Комуністичні виступи в Шанхаї, що виникли на початку місяця, були жорстоко придушені. Квітневі події 1927 згодом отримали назву Шанхайська різанина. -
Period: to
Великий похід китайських комуністів
Великий похід (кит. Трад. 長征, упр. 长征, піньінь Chángzhēng, палл. Чанчжен) - легендарний похід армії китайських комуністів з південного Китаю через важкодоступні гірські райони в Яньаньскій округ провінції Шеньсі. Великий похід був повсюдний відхід комуністів з займаних позицій і розрізнених контрольованих територій, об'єднання окремих комуністичних загонів і закріпленням в Особливому районі зі столицею в Яньані, який контролював комуніст Гао Ган. Основну силу становила 8-я армія. -
Закінчення походу основної колони
Червона армія завершила в Ваяобао свій історичний Великий похід. Її чисельність до кінця походу становила не більше 7-8 тисяч осіб, серед них лише 4 тисячі учасників походу, які виступили з Центрального радянського району в Цзянси. Але це були загартовані в боях кадри, які склали кістяк партії і армії у війні проти Японії, а потім - в громадянській війні. Червона армія пройшла з безперервними боями понад 10 тисяч кілометрів, перетнула 12 провінцій, подолала 18 гірських ланцюгів. -
Сіанський інцидент
Гоміньданівські генерали Чжан Сюелян та Ян Хучен під час так званого «Сіаньського інциденту» заарештували Чан Кайші, змусивши його погодитися на пропозицію комуністів про перемир'я — з тим щоб обидві сторони могли зосередитися на боротьбі проти японських загарбників. -
Period: to
Другий етап
Другий етап тривав від зриву гоміньданівцями чунцинських мирних переговорів, які велися під патронажем Патріка Джея Херлі, по 7 серпня 1950 року, коли завершилася битва за острови Ваньшань. Основна фаза широкомасштабних дій з боку КПК почалася 26 червня 1946 року. Міжнародно визнаний китайський уряд (гоміньданівський) неодноразово безуспішно намагався домовитися з СРСР про сприяння в діалозі з КПК. -
Продовження війни після капітуляції Японії
Основні сили комуністів в момент капітуляції Японії були розосереджені по дев'ятнадцяти «звільненим районам». Отримавши наказ Чжу Де про наступ, вони змогли зайняти такі важливі пункти на півночі Китаю, як Циньхуандао, Шаньхайгуань і Чжанцзякоу, увійшовши в контакт із звільненими Радянською армією районами Внутрішньої Монголії і Маньчжурії. Це дозволило компартії почати перекидання частин в ці райони задовго до прибуття сюди гоміньданівських військ. -
Перемовини в Чуньцині
Комуністи пропонували зберегти уряду створених ними «звільнених районів», дозволити військам комуністів приймати капітуляцію японських військ, врегулювати питання про чисельність військ у комуністів і гоминьдановцев в післявоєнному Китаї. Гоміньданівці наполягали на «єдності адміністративного управління» (тобто ліквідації «звільнених районів»). В результаті 10 жовтня (в 10-й день 10-го місяця, тобто в «день подвійний десятки») було підписано компромісну угоду. -
Початок повномасштабної громадянської війни
310-тисячне угрупування гоміньданівських військ почала наступ на 60-тисячне угруповання Лі Сяньняня, обороняли Хенань - Хубейського радянський район. У червні півмільйонна гоміньданівський угруповання почало наступ на угрупування Чень І в Шаньдун - Аньхой - Цзянсуський радянському районі. Війська Ху Цзуннаня і Янь Сишань вдарили уздовж залізниці Датун - Пукоу проти угруповань військ Хе Місяць і Лю Бочена в південних частинах Шеньсі і Шаньсі. -
Period: to
Третій етап
Основні бойові дії завершилися з висадкою китайських червоноармійців на острові Хайнань і повним оволодінням ним за допомогою місцевих партизан навесні 1950 року -
Політична консультативна нарада
Нарада поча роботу 10 січня 1946 в Чунціні. У своїй промові на відкритті Чан Кайши обіцяв гарантувати народу демократичні свободи, визнати рівноправність всіх політичних партій, здійснювати місцеве самоврядування і виборність усіх органів влади, звільнити всіх політичних ув'язнених.
Зусиллями делегацій компартії і Демократичної ліги, а також окремих громадських діячів, на сесії Наради був прийнятий ряд рішень з військових питань, за проектом конституції, про реорганізацію уряду -
Керівництво КПК в селі Сібайпо
У ситуації, що склалася комуністичні війська перейшли до маневреним операціями. Основною формою організації тимчасово стали військові зони. Звільненим районом Шаньсі - Хебей - Шаньдун - Хенань розпоряджався Лю Бочена; східно-китайський район очолював Чень І; зоною Шаньсі - Чахар - Хебей керував Чи не Жунчжень; район Шаньсі - Суйюань очолював Хе Лун; зоною Центральних рівнин керував Лі Сяньнянь; збройними силами КПК в Північно-Західному Китаї командував Пен Дехуай. -
Ляошенська операція
Гоміньданівська сторона планувала вивести війська з Чанчуня і Шеньяна, перекрити Шаньхайгуань, щоб не дати комуністичним військам вийти на північнокитайськими рівнину, і коли ситуація стабілізується - перейти в контрнаступ в Маньчжурії. Відповідно, комуністи вирішили оточити міста, щоб не дати гоміньдановським силам можливості зосередитися, взяти Цзіньчжоу, щоб блокувати гоминьдановские війська в Маньчжурії. -
Битва за Ташань
Зупинка гоміньданівських військ під Ташань не дала їм можливості деблокувати Цзіньчжоу, а після падіння Цзіньчжоу в пастці опинилися всі гоминьдановские війська в Північно-Східному Китаї, згодом знищені в ході Ляошеньского битви. Виснажені в боях під Ташань гоминьдановские війська згодом, коли після зачистки Маньчжурії комуністи зосередили тут всю Північно-Східну народно-визвольну армію, не змогли зупинити противника, який перейшов в стратегічний наступ. -
Хейшанська битва
Після падіння Цзіньчжоу і Чанчуня ситуація в Маньчжурії стала для гоминьдановцев безнадійною. Виконуючи наказ Чан Кайши, Ляо Яосян покинув з військами Шеньян і спробував пробитися до Цзіньчжоу, щоб відновити сухопутне сполучення з центральним Китаєм, однак з 22 по 25 жовтня не зміг прорватися через позиції НВАК в Хейшане. -
Проголошення КНР
В Пекіні була проголошена Китайська Народної Республіка, але на півдні Китаю війна тривала. Війська комуністів увірвалися в Гуанчжоу, а незабаром вийшли до Гонконгу, на узбережжі Південно-Китайського моря і до Тайванської протоки. Розгромивши угруповання Бай Чунсі, на початку листопада комуністи, переслідуючи відступаючих гоминьдановцев, оволоділи провінціями Сичуань і Гуйчжоу. Гоминьданівський уряд американськими літаками евакуювався на Тайвань.
