Дипломатія Київської Русі

Київська Русь

Period: 837 to 1240

Дипломатія Київської Русі - це система зовнішніх відносин та дипломатичних зусиль, які використовувалися князівствами Київської Русі в середньовіччі для взаємодії з іншими державами та народами. Основні принципи дипломатії Київської Русі включали в себе використання мирних переговорів, заключення договорів, обмін послів та відправлення подарунків як засобів забезпечення мирного співіснування та вирішення конфліктів.

Посольства русів у Константинополі та в імперії Франків

838

Перший напад Русі на Константинополь

860

Початком дипломатії Київської Русі дослідники вважають 860, тоді рус. флот під командуванням київ. князя Аскольда напав на Константинополь і примусив імп. Михаїла III сплатити контрибуцію й укласти вигідний для Русі мир. Так Русь вийшла на світ. політ. арену.

Похід Олега на Константинополь

907

Похід Олега на Константинополь у 907 році є однією з найважливіших подій у ранній історії Русі. Цей похід був першою спробою завоювати візантійську столицю Константинополь, який, хоч і не завершився одразу успіхом, залишив глибокий слід в історії Русі та Візантії.

Русько-візантійський договір (911)

911

Перший відомий історикам договір Русі з Візантією укладено 911 між вел. кн. київ. Олегом й імп. Левом VI та його співправителем Александром.

Походи Русів на Каспійське море

912

Похід Русів на Каспійське море у 912-913 роках був важливою подією в історії Київської Русі. Основним організатором і учасником цього походу був князь Олег, який прагнув розширити вплив Русі на східних торгових шляхах та забезпечити доступ до каспійських ринків.
Цей похід став важливим для розвитку торговельних зв'язків Русі з населеними областями на узбережжі Каспійського моря. Він сприяв збільшенню впливу Русі в східних регіонах та підсилив її позиції на міжнародній арені.

Русько-візантійський договір (944)

944

Русько-візантійський договір 944 року був угодою між Київською Руссю (представленою князем Ігорем) і Візантійською імперією. Основною метою цього договору було встановлення мирних відносин та торговельних контактів між двома державами. Основні положення договору включали в себе взаємну обіцянку невтручання воєнною силою в справи однієї іншої держави, взаємні зобов'язання захищати кордони та торгові шляхи, а також установлення торговельних угод та умов для обміну товарами між Руссю і Візантією.

Візит Ольги до Константинополя

946

Дружина Ігоря Ольга, що заступила його на київ. престолі, відвідала Царгород 946 на чолі мирного посольства й уклала союзний договір з імперією, що зблизив обидві країни. Ольга прагнула навіть поріднитися з імп. Константином VII Багрянородним (одруживши свого сина Святослава Ігоровича з його донькою), проте одержала відмову.

Поїздка княгині Ольги до Константинополя

955

Поїздка княгині Ольги до Константинополя у 955 році є однією з найвідоміших подій в історії Київської Русі. Ольга, вдова князя Ігоря, вирушила до Візантійської імперії з метою домогтися офіційного визнання її правління та підтримки для свого сина, Святослава, який став наслідником престолу. Ця поїздка відіграла важливу роль у встановленні дипломатичних відносин між Київською Руссю та Візантійською імперією, а також у зміцненні статусу Київської Русі як суб'єкта міжнародних відносин.

Хрещення княгині Ольги

957

Хрещення княгині Ольги можна розглядати як важливий дипломатичний крок у її стратегії зміцнення міжнародних зв'язків та отримання міжнародного визнання для Київської Русі. Ольга після хрещення отримала новий релігійний та культурний статус, а її стосунки з Візантією, що була центром православного християнства, зміцнилися. Це надало їй політичну легітимацію та визнання в очах Візантії та інших православних країн.

Посольство Ольги до Оттона І

959

В 959 році княгиня Ольга відправила посольство до германського короля Оттона І. Ця поїздка була частиною її дипломатичних зусиль у встановленні міжнародних зв'язків та забезпеченні підтримки для Київської Русі. Посольство Ольги до Оттона І відбулося після її хрещення і було спрямоване на зміцнення політичних та торговельних відносин між Русію і Німеччиною. Це також може бути пов'язано з пошуком допомоги та підтримки в обороні від внутрішніх або зовнішніх загроз для Київської Русі.

Битва при Аркадіополі

970

Битва при Аркадіополі відбулася 970 року між військами Київської Русі під командуванням князя Святослава та військами Візантійської імперії. Ця битва стала однією з найбільш значущих подій у ранній історії Русі та Візантії. Князь Святослав вів війну проти Візантії з метою заволодіти Болгарією. Візантійський імператор Йоан I Цимісхій домігся домовленостей з печенігами, з метою використання їхньої допомоги проти Святослава. У битві при Аркадіополі печеніги допомагали візантійцям.

Русько-візантійський договір (971)

971

Русько-візантійський договір 971 року був угодою між Київською Руссю та Візантійською імперією. Цей договір був укладений після поразки князя Святослава у битві при Аркадіополі в 970 році. Основною метою цієї угоди було встановлення мирних відносин та регулювання взаємовідносин між Руською та Візантійською імперіями. Цей договір став важливим кроком у стабілізації відносин між Київською Руссю та Візантійською імперією після війни.

Шлюб з Анною Візантійською

989

У 989 році відбулося одруження Великого князя Київської Русі Володимира Святославича з Анною, сестрою візантійського імператора Василя II. Це одруження було результатом дипломатичних переговорів між Київською Руссю та Візантійською імперією. Одруження Володимира з Анною мала велике політичне значення. Воно сприяло укріпленню зв'язків між Київською Руссю та Візантійською імперією, а також забезпечило Володимиру статус легітимного правителя та зміцнило його позицію як лідера в Східній Європі.

Шлюб Ярослава Всеволодовича з Інгігердою

1019

Шлюб Ярослава Всеволодовича, сина Ярослава Мудрого, з Інгігердою (Інгеборгою) відбувся у 1019 році. Інгігерда була дочкою шведського короля Олафа Скотконунга і сестрою шведського короля Ануна Йернконунга. Цей шлюб мав важливе політичне значення, оскільки зміцнив зв'язки між Київською Руссю та Швецією. Цей союз сприяв консолідації влади та встановленню добрих стосунків між Київською Руссю та Швецією. Такі політичні зв'язки були важливі для забезпечення безпеки та стабільності обох держав.

Шлюб Єлизавети Ярославни з Гаральдом Суворим

1044

У 1044 році Єлизавета Ярославна, сестра Анни Ярославни, вийшла заміж за короля Норвегії Харальда III. Цей шлюб був частиною стратегії дипломатичних зв'язків між Київською Руссю та Норвегією. Єлизавета Ярославна відіграла важливу роль у політичних відносинах між цими двома країнами, сприяючи зміцненню зв'язків між ними та розвитку торгових і культурних відносин.

Шлюб Всеволода Ярославича і Марії

1046

Шлюб сина Ярослава Всеволодовича, Ярославича Всеволода, із Марією став важливою подією в історії Київської Русі. Марія була дочкою болгарського царя Івана Владислава, що встановлювало важливі політичні зв'язки між Києвом та Болгарією.

Мир між Візантійською імперією та Київською Руссю

1046

Мир 1046 року між Візантійською імперією та Київською Руссю був важливою подією в історії відносин між цими двома державами. Цей мир був укладений після періоду напружених відносин і конфліктів між Руською та Візантійською імперіями. Угода встановила перемир'я та забезпечила стабільність на кордонах обох держав. Це сприяло відновленню торгових та культурних зв'язків між Руською та Візантійською імперіями, а також дозволило обом сторонам зосередитися на внутрішніх справах та розвитку.

Шлюб Анастасії Ярославни з угорським королем

1046

Шлюб Анастасії Ярославни, доньки київського князя Ярослава Мудрого, з угорським королем був важливою подією в історії відносин між Київською Руссю та Угорщиною. Ім'я угорського короля, з яким вона уклала шлюб, було Всеволодом. Цей шлюб відбувся у 1039 році і він мав політичне значення. Він сприяв зміцненню зв'язків між Київською Руссю та Угорщиною, а також сприяв обміну культурними і торговельними зв'язками між цими двома країнами.

Шлюб Анни Ярославни з королем Генріхом I

1051

Шлюб Анни Ярославни з Генріхом І мав велике політичне значення. Він зміцнив зв'язки між Київською Руссю та Францією і дозволив Генріхові I залучити до своїх справ східнослов'янських союзників. Крім того, цей шлюб приніс Анні Ярославні велику владу і вплив у Європі. Вона стала важливим фігурою в політичному житті Франції та виконувала значну роль у королівській родині. Її шлюб з Генріхом I відіграв важливу роль у встановленні міжнародних відносин у середньовічній Європі.

Союзний договір

1078

У 1078 році, відбувся союзний договір між Київською Руссю та Венгриною. Цей договір був спрямований на зміцнення взаємовідносин між цими двома державами та спільну оборону від зовнішніх загроз.

Шлюб Євпраксії Всеволодівни

1089

У 1089 році Євпраксія Всеволодівна, донька Всеволода Ярославича, князя Чернигівського, вийшла заміж за князя Ізяслава Святославича, князя Переяславського. Цей шлюб був важливою подією в історії Київської Русі та відображав політичні зв'язки між різними родинами князівств.
Євпраксія Всеволодівна вважалася членом впливової княжої родини, а її шлюб з Ізяславом Святославичем міг зміцнити позиції обох родів.

Святополк Ізяславич одружився з Варварою

1103

Святополк Ізяславич, князь Чернігівський, одружився з Варварою Алексіївною, донькою імператора Візантійської імперії Алексія I Комніна.
Цей союз був важливим політичним подією, оскільки він зміцнив зв'язки між Київською Руссю та Візантійською імперією. Варвара Алексіївна, як донька імператора, принесла веселі знаті в Україну та допомогла зміцнити позиції Святополка Ізяславича як правителя Чернігова.

Володар Ростиславич видав доньку за сина імператора

1104

У 1104 році, Володар Ростиславич, князь Володимиро-Волинський, видав свою доньку за сина імператора Візантійської імперії Алексія I Комніна. Цей шлюб був важливою політичною подією, яка зміцнила зв'язки між Київською Руссю та Візантійською імперією. Це було спрямовано на підтримку добрих відносин між Руською та Візантійською імперіями.