-
1156
Між Імператором Ґо-Сіракава й екс-Імператором Сутоку виникло гостре протистояння
Розгорівся збройний конфлікт, ареною якого стала столиця. В обох таборах все більшу політичну силу почали здобувати професійні військові — самураї. За свідченням монаха Дзієна, очевидця подій і автора хроніки «Записки дурня», в країні настала «епоха воїнів». -
1159
Війна між Тайра та Мінамото
Тайра но Кійоморі розбив сили Мінамото но Йосітомо. Укріпивши союз із Імператорським двором, Кійоморі став першим самураєм, який посів найвищу урядову посаду Міністра Великої політики. Він витіснив аристократів з оточення Імператора, змусивши того одружитись зі своєю дочкою. Завдяки цьому члени роду Тайра зайняли найвищі пости при дворі й отримали багато нових маєтків. -
1185
Нова війна Мінамото і Тайра
Знищення роду диктаторів. Битва при Данноура. -
1192
Йорітомо був призначений на посаду «Великого сьоґуна — завойовника варварів»
Заснував перший самурайський уряд, Камакурський сьоґунат. Таким чином, у країні почало діяти дві системи влади — монаршо-аристократична у Кіото, і військова у Камакурі. Час функціонування цього сьоґунату називається періодом Камакура (1185–1333). -
1221
Повстання проти сьогунату у Кіото
Екс-Імператор Ґо-Тоба, плануючи відродити централізовану державу і ліквідувати двовладдя, підняв у Кіото повстання. Проте цей виступ закінчився поразкою, у результаті якої самурайський уряд підпорядкував собі столицю, двір і західні регіони країни. -
1232
Перший самурайський звід законів, «Список покарань», Ходзьо Ясутокі
Складається з 51 статті. Упорядкований у 1232 році за наказом сіккена Ходзьо Ясутокі. Базується на звичаєвому праві Японії XI–XIII століть. Вважається першою писемною пам'яткою самурайської законотворчості -
1274
Вторгнення монголів
У середині 13 століття в Азії виникла могутня Монгольська імперія, посольства якої неодноразово прибували до Японії з вимогою визнати верховенство Великого хана. Імператорський двір і сьоґунат були одностайними щодо збереження незалежності країни, тому усіх послів страчували. У відповідь, у 1274 і 1281 роках монголи двічі вторгалися до Японського архіпелагу, але були розгромлені самурайськими військами і тайфунами камікадзе, які знищили флот нападників. -
1297
Токусейрей - "Декрет благодатного правління"
Урядова постанова про касацію боргових зобов'язань та втрату чинності договорів про купівлю-продаж землі у Японії XIII–XVI століть. Такий крок не розв'язав проблеми малоземелля військової верстви, а лише ускладнив її, бо відтепер самураям ніхто не позичав грошей. Через це авторитет Камакурського уряду остаточно занепав. -
1333
Повалення сьогунату
Імператор Ґо-Дайґо втік із заслання, на його бік перейшла регіональна знать. Один із її лідерів, Асікаґа Такаудзі, ліквідував органи влади сьоґунату у Кіото, а інший, Нітта Йосісада, атакував Камакуру і знищив сам сьоґунат разом із родом Ходзьо. -
1336
"Список Кемму"
Після повернення Імператора Ґо-Дайґо до столиці, було розпочато реставрацію Кемму, у ході якої планувалося відродити стародавні монархічні порядки і сформувати новий уряд із придворних аристократів і військової знаті. Однак на практиці Імператорські реформи залишали невирішеними проблеми самурайства. Колишній соратник Імператора, Асікаґа Такаудзі очолив незадоволених самураїв і повстав проти уряду. 1336 року він захопив Кіото і проголосив заснування власного сьоґунату у столиці (Список Кемму). -
1338
Сьогунат Муромачі
1338 року Асікаґа Такаудзі був призначений північною династією на посаду сьоґуна. Постав другий самурайський уряд, який отримав назву сьоґунат Муроматі, за іменем однойменного району столиці, де знаходилась сьоґунська резиденція. Час існування цього уряду називається періодом Муроматі (1338–1573). -
1392
Об'єднання двох гілок імператорського дому в одну
1392 року за урядування 3-го сьоґуна Асікаґи Йосіміцу відбулося об'єднання двох гілок імператорського дому в одну, що ознаменувало кінець громадянської війни. За допомоги сьоґунських радників канреїв вдалося поставити під жорстокий контроль військових губернаторів. Сьоґунат перебрав на себе ряд політичних функцій Імператорського двору і став єдиним загальнояпонським урядом. -
1429
Королівство Рюкю
У той час як центральну Японію охопили міжусобиці, на півдні острови Рюкю об'єдналися під проводом династії Сьо, яка заснувала королівство Рюкю. Ця держава уклала договори з Японією та китайською Мін, і відігравала важливу роль посередника у азійській торгівлі 15 — першої половини 16 століття. -
1467
Смута Онін
Після смерті Йосіміцу, сьоґунат почав поступово втрачати контроль на регіонами. Реальну владу у країні захопили сьоґунські радники і військові губернатори з провінцій. 1467 року, через протистояння радників Хосокави і Ямани щодо призначення наступного голови сьоґунату, спалахнула війна, яка отримала назву смути Онін. Вона дала початок тривалим міжусобицям самурайства у столиці і регіонах, так званому періоду Сенґоку, «епосі воюючих країн» (1467–1615). -
1486
Повстання в Ямасіро
Повстання селян і самураїв у Японії, що спалахнуло у 1486 році на півдні столичної провінції Ямасіро. В результаті повстання була створена самоврядна «общинна держава»[2], яка проіснувала 8 років. -
1488
Істинна секта Чистої Землі
Послідовники секти Дзьодо-сінсю захопили владу у провінції Каґа і утримувати її близько століття.